Експрес-дослідження стереотипів про ВПО в малих групах

Впроваджено: Літературне угруповання «СТАН».

Огляд: проведення спрямованої малої дискусійної групи для вимірювання стереотипів стосовно внутрішньо переміщених осіб. Група зазвичай складається з 25-55 осіб, які протягом трьох годин формулюють запитання з прихованими стереотипами про переселенців з Донбасу або Криму. Під час подальшої систематизації та обговорення учасники з числа ВПО мають змогу відповісти на запитання та спробувати зруйнувати найбільш поширені стереотипи.

Алгоритм дій:

  1. Активізація аудиторії. Для активізації аудиторії дослідження було використано англомовний відеоролик «Приклади культурного розмаїття: уникайте стереотипів у спілкуванні». До перегляду відеоролика учасники експрес-дослідження мали відповісти на запитання: «Хто герої цього відео?».

Після перегляду відеоролика аудиторія відповіла на питання «Про що спілкуються герої відео?». Через те, що відеоролик демонструвався без субтитрів англійською мовою, більшість аудиторії не змогла зрозуміти зміст розмови. Їхні відповіді базувалися на аналізі невербальних елементів розмови та характерних відмінностях між героями відео.

Після цього модератори стисло переказали реальний зміст розмови, аудиторія обговорила, наскільки спрацьовують стереотипи щодо зовнішніх відмінностей у представників етнічних та соціальних меншин й чи можна використати це щодо вимушено переміщених осіб.

  1. Збір та систематизація інформації.

Збір інформації відбувався через дитячу гру. Як головний методичний інструмент використовувався збір анонімних питань від аудиторії до вимушено переміщених осіб.

Для цього знадобилося: шапка для збору запитань, набір кольорових стікерів для записів (формату А6), ручки, фліпчарт, синій та червоний маркери.

Перед початком збору інформації кожному учаснику роздали декілька кольорових стікерів та ручку.

Вступне слово модераторів: «Давайте уявимо себе дітьми, які щось запитують у цікавих, несхожих на інших людей. Для дорослих задати такі наївні питання може бути соромно або нерозумно. Але дітям просто необхідно отримати на них відповіді, щоб пізнати світ».

Завдання для аудиторії: «Сформулюйте питання до представників вимушено переміщених осіб, починаючи зі слів «А правда, що…», «А чому…»

На виконання завдання виділяється до 10 хвилин часу.

Після закінчення цього часу модератори збирають кольорові стікери в шапку.

Важливим аспектом цієї технології є повна анонімність авторів запитань. Це дозволяє учасникам ставити більш гострі запитання, які б вони не змогли задати публічно з етичних міркувань.

Приклад питання: «А правда, що переселенці зі Сходу не хочуть вчити українську мову?»

  1. Систематизація інформації.

Під час того, як модератори давали завдання, не приводилося жодних прикладів питань з прихованими стереотипами. Завдяки цьому ми не спрямовували людей думати в одному руслі, а давали повну свободу у виборі тем. Таким чином питання, що увійшли в одну групу, свідчать про існування сформованих стереотипів серед мешканців міст.

Після того, як всі запитання було зібрано в шапку, модератори розпочали процес первинної систематизації стереотипів. Для цього учасники об’єднуються у підгрупи з 5-10 осіб та обговорюють частину зібраних питань з прихованими стереотипами щодо вимушених переселенців. В кожній з підгруп бере участь як мінімум один вимушений переселенець з Донбасу, але інші учасники на початку не знають про це.

  1. Руйнування стереотипів в групі.

Руйнування стереотипів відбувається під час оприлюднення запитань спочатку всередині підгруп, а потім – на загальну аудиторію. Представники ВПО мають можливість підтвердити або спростувати інформацію у запитаннях, змістовно відповісти на них та пояснити, звідки, на їхню думку, беруться ті чи інші стереотипи.

  1. Подальший аналіз стереотипів стосовно етнічних та соціальних груп відбувається аналітичною групою після завершення заходу.

Вплив:

Під час проведення дискусійного заходу було виявлено основні блоки стереотипів стосовно ВПО. Працюючи в малих групах, активні переселенці змогли частково зруйнувати стереотипи про себе серед учасників зустрічі. Матеріали дослідження активно використовуються іншими громадськими організаціями для покращення ефективності роботи щодо адаптації ВПО у приймаючі громади.