День толерантності в Івано-Франківську: дитинство, влада, право бути іншими

У Міжнародний день толерантності  актор(к)и та правозахисни(-ці/ки) вийшли на центральну вулицю Івано-Франківська поговорити з людьми про терпимість та відповідальність. Щоб викликати суспільство на діалог вони організували низку перфомансів.

Вулицею Незалежності цього дня, 16 листопада, ходили «прибульці», фотографувалися, говорили з людьми про культурне різноманіття. Зокрема, чи безпечно в Україні бути інакшим: представни(-ком/цею) національної, етнічної, сексуальної меншини, говорити іншою мовою, тощо. Акторка з Харкова Марія Бангрович  вдалась до одиничного перфомансу. Дівчина розповідала про свій досвід стосунків з носіями різних мов та «спільну для всіх мову любові».

«До мене підходили різні люди. Запам’яталась одна бабуся, яка спитала : «Дитинко, тобі не холодно?»  Я їй про любов, незважаючи на мови, походження, а вона відповідає мені жестом любові. Ще хлопець, франківський поет, попросив почитати його вірші. Вимовляв рядок за рядком тихо – я повторювала, щоб чули всі» – згадує М. Бангрович.

 

День толерантності став приводом для деяких активіст(-ів/ок)  порушити  безпосередньо не пов’язані з терпимістю, але важливі теми.  На Вічевому майдані активіст(к)и розклали стіл. Викладене цукерками на скатертині слово  «влада» спонукало перехожих буквально скуштувати владу на смак. Організатор(к)и акції просили не викидати обгортки будь де, а з їх допомогою проголосувати за те, якою є влада у нашому суспільстві: покласти обгортку в котрусь із банок з написами «привілеї», «насильство», «слуга народу» або «ваш варіант», залишивши записку зі своїм визначенням.

У декількох місцях вздовж вулиці Незалежності проводили перфоманс за участі правозахисни(-ків/ць), які представляють кримсько-татарський народ, актор(-ів/ок) соціального театру, внутрішньо-переміщених осіб. А також дівчини, яка станом на сьогодні не може виїхати з окупованої території, хоч і підтримує Україну. Уривки з її есе трансформувалися в міні-виставу про дитинство, котрого позбавила війна.

Перехожі охоче куштували владу, обіймалися з прибульцями, часом, плакали, співпереживаючи історіям про дитинство і війну. Якщо говорити про проблеми, найгострішим виявилось мовне питання. Деякі франківчани були обурені тим, що в кількох перфомансах звучить російська мова. Їхня позиція була вислухана – запевняють організатор(к)и. До серйозних конфліктів це не призвело.

Автор(к)и та учасни(-ці/ки)  перфомансів є випускни(-ка/ця)ми Правозахисної майстерні соціального перфомансу «Свідомі діяти» від ГО «Молодіжна організація «СТАН».  Тренерка перформерів Олеся Архіпова розповідає:

«Одна з найголовніших цілей нашої організації – популяризування та захист цінностей, пов’язаних із правами людини: свободи, різноманіття, рівності, ненасильства.  Ми завжди шукаємо інструментів, як їх можна поширювати і часто знаходимо їх в арт-практиках, таких як акція чи перфоманс. Власне, цим досвідом ми й хотіли поділитись із ширшим колом: активістами й театральними діячами».  Джокерка театру пригноблених наголошує: « Для нас було важливо навчити учасників та учасниць думати не тільки про зовнішню сторону, а й розуміти зміст, мету, наслідки їхніх дій». Звідси й назва «Свідомі діяти» – пояснює О. Архіпова.

Майстерня є частиною проекту «Сприяння діалогу та примиренню в регіонах України», який реалізовує ГО «Молодіжна  організація «СТАН» за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.