fbpx

Школа культурного менеджменту: цифри, емоції, змісти

У жовтні та листопаді 2019 року Молодіжна організація “СТАН” разом із партнерськими організаціями провела Школу культурного менеджменту (ШКУМ) для митців візуального сектору та культурних діячів.

Нашими партнерами стали громадські організації “Європейський клуб” та “Культурний діалог”, а також  Асоціація “Культура і креативність”. Проект мав на меті:

  • розвинути навички культурного менеджменту в українських митців та діячів культури;
  • створити і розвинути всеукраїнську мережу митців та культурних менеджерів;
  • формування спільноти тренерів-практиків, які працюватимуть  задля розвитку культурних та креативних індустрій в Україні 

Ми залучили 20 експертів у сфері культури, проектного менеджменту і креативних індустрій. Прокачавши їхні навички фасилітації, створили потужні команди тренерів для 5 шкіл у Харкові, Кам’янці-Подільському, Слов’янську, Полтаві та Вінниці.

Реклама ШКУМу охопила 1 103 882 користувачів соціальних мереж. 417 користувачів перепостили матеріали про проект. 1572 людини заповнили анкети на участь у Школі культурного менеджменту. Серед аплікантів були фотографи, дизайнери, перформери, підприємці, працівники музеїв і галерей, викладачі мистецтва, працівники відділів культури. Лише 250 з них змогли потрапити на Школу в одному з 5 міст. 

Об’єднавшись у команди вони розробили загалом 50 проектних ідей, частину з яких вже подали на фінансування українським та міжнародним фондам.

Наприкінці листопада 100 найактивніших учасників проекту поїхали до Івано-Франківська на фінальну нетвор-подію до Івано-Франківська. Під час зустрічі вони мали змогу отримати консультації від фахівців із авторського права та міжнародного партнерства у галузі культури.

Доки частина станівської команди пише нові круті проекти на 2020, частина підбиває підсумки минулого року. Одним із наймасштабніших наших проектів у 2019 стала Школа культурного менеджменту, яку ми провели разом із партнерськими організаціями Європейський клуб, Культурний діалог” та Асоціацією “Культура і креативність” за підтримки Українського культурного фонду”.Це був цікавий, до сіпання ока виклик для нашої команди — півтора місяця, 5 міст, 250 учасників та учасниць. Учасники та учасниці — це окрема тема. Бо серед них ми хотіли бачити, з одного боку, працівників_ць музеїв та бібліотек із містечок та сіл, а з іншого, майстрів_инь графіті та перформерів_ок із великих міст. Та щоб між першими й другими виникла синергія.І знаєте, що? Нам вдалося! Ми не тільки відібрали митців_чинь і діячів_ок культури з усієї країни, а й навчили їх взаємодіяти між собою, результатом чого стали 50 проектних заявок, розроблених у межах проекту.Як усе було, дивіться у відео під постом. Хочете дізнатися ще більше про проект? Тоді читайте лонгрід на нашому сайті: https://cutt.ly/VrkoSrG

Gepostet von СТАН STAN art group am Samstag, 11. Januar 2020

Що говорять про ШКУМ тренери?

Співавторка ідеї проекту, експертка з культурного менеджменту Ірина Каць:

“На мою думку, вже давно втратив актуальність міф про те, що хороший художник бідний та голодний. Я вважаю, що митцю у сучасному світі просто необхідно мати навички менеджера та бути впливовим лідером своєї громади.Через візуальне мистецтво та проактивну позицію можна покращити не тільки своє матеріальне становище, а ще й повпливати на соціально-економічний розвиток своєї громади”. 

Фахівець із грантрайтингу та проектного менеджменту Дмитро Кузнецов:

“Для митця важливо творити, але не менш важливо бути готовим ділитись своєю творчістю — вміти співвіднести власні ідеї та проблеми, що турбують публіку, вміти вписати свій мистецький продукт в актуальний культурний простір.  Багато митців цього не вміють, на що є суб’єктивні та об’єктивні причини. Серед об’єктивних брак доступу до можливостей у митців з маленьких міст. Саме цю проблему вирішує Школа культурного менеджменту. Ми вчимо як бути впливовими митців як із великих міст, так і з малих ОТГ”.

Начальниця відділу культури і туризму Прилуцької міської ради Катрина Мовчан:

“Навчання складалось із різних блоків. Спершу учасники мали визначити проблеми, які вони хочуть вирішувати через мистецтво і культурний менеджмент. Далі ми ознайомили їх із логіко-структурним підходом до написання проекту, механізмами залучення коштів, фінансовим плануванням. Для нас важливо було дати учасникам вдосталь простору для роботи з їх власними ідеями, але водночас, допомогти їм структурувати їхні думки, щоб ці ідеї зрозумів потенційний донор”.

Що чути про ШКУМ від учасників?

Представниця креативного бізнесу Анастасія Почта:

“Подалася на Школу, щоб навчитись вибудовувати креативний бізнес в Україні. Дізналась, у якій сфері можна себе позиціонувати. Мені було цікаво все! В цілому, методика викладання не суха, а досить динамічна, побудована на живій взаємодії”.

Перформерка Таїсія Мельник:

“Це неймовірно цікава спільнота людей із різних міст та містечок. Так як я з Києва, мені було дуже цікаво дізнатись про ті болі і потреби, які є в регіонах. Це мені дало багато ідей та енергії, з чим працювати у Києві”.

Митчиня, викладачка Львівської академії мистецтв Ольга Марусин:

“На Школі я працювала одразу над двома проектами. Це було не завжди легко. Мене вразило, наскільки різні тут учасники! Це з одного боку створює певні труднощі в комунікації, а з іншого, дає більше переваг у навчанні. Повертатимусь додому із втомою та натхненням”

Кераміст Олексій Мрачковський:

“Я займаюсь гончарством. Особливо люблю відтворювати різні фактури: походити в лісі, познімати щось на макрооб’єктив, а потім зробити подібну фактуру з глини. Від Школи взяв для себе передусім структуру, що є глобальна мета, є цілі, які ти ставиш перед собою, щоб її досягти, є якісь твої дії. Після цього навіть говорити з людьми про свої ідеї стало простіше”.

 

Нагадаємо, Школу культурного менеджменту та креативних індустрій провели громадська організація “Європейський клуб” у партнерстві з Молодіжною організацією “СТАН”, громадською організацією “Культурний діалог” та Асоціацією “Культура і креативність” за підтримки Українського культурного фонду”.