Не можна виділити одну людину, яка відкрила електрику. На створення та розуміння цього поняття вплинуло багато видатних вчених.
Грецький математик Фалес в 600 році до нашої ери виявив, що тертя хутра та янтарю призводить до тяжіння між ними. Англійський фізик Вільям Гільберт у 1600 році написав книгу «De Magnete», в якій пояснив, як статична електрика генерується тертям бурштину, але не усвідомлював, що електричний заряд універсальний для всіх матеріалів. Отто фон Геріке в 1663 році винайшов примітивну форму приладу для добування статичної електрики, а Стівен Грей у 1729 році відкрив явище «електростатичної індукції» — перерозподіл зарядів між зарядженим і нейтральним тілами.
Французький хімік Шарль Франсуа Дюфе на початку XVII століття
зробив більш значний прорив — відкрив позитивний і негативний заряди (хоч і назвав їх по-іншому). Крім того, він встановив, що об'єкти з однаковим зарядом відштовхуються, а з протилежним — притягуються.
Бенджамін Франклін в середині XVIII століття щосили намагався зрозуміти електрику. В результаті він побудував електричну батарею, відкрив принцип збереження заряду й довів зв’язок між блискавкою та електрикою.
Італійський фізик Алессандро Вольт
виявив, як можна виробляти постійний електричний струм, побудував батарею для виробництва безперервного потоку електричного заряду та навчився (а також навчив усіх) розрізняти електричний потенціал (V) і заряд (Q).
Далі данський фізик Ханс Крістіан Ерстед виявив прямий зв’язок між електрикою і магнетизмом, що надихнуло французького фізика Андре-Марі Ампера на розробку фізико-математичної теорії. Він сформулював математичну формулу взаємодії магнітних сил між об'єктами, що несуть струм. А у 1820-х роках Ампер винайшов електромагніт і електричний телеграф.
Майкл Фарадей винайшов пристрої, які лягли в основу технології електродвигунів, а у 1831 році розробив динамо-машину, яка могла безперервно перетворювати механічну енергію в електричну. І саме він допетрав, що існує тільки один вид електрики, а от вже зміна струму та напруги призводить до створення різних явищ.
Шотландський вчений Джеймс Клерк Максвелл у 1873 році припустив, що електричні та магнітні поля рухаються як хвилі зі швидкістю світла. Генріх Рудольф Герц доформував цю теорію, а Гульєльмо Марконі використовував ці хвилі для розробки радіо.
І от у 1879 році Томас Едісон винайшов лампочку, у 1882 році побудував першу електростанцію в Лондоні, а через кілька місяців — ще одну в Нью-Йорку.
Нікола Тесла
почав працювати на Едісона, пішов з компанії через півроку, винайшов новий тип двигуна змінного струму і технологію передачі електроенергії, а потім побудував першу гідроелектростанцію на Ніагарському водоспаді.
Ну, а у 1905 році Альберт Ейнштейн відкрив «закон фотоелектричних ефектів» — виліт електронів із речовини під дією світла. Це дало розвиток сонячним батареям, які виробляють напругу і проводять електричний струм, коли на них світить сонячне світло.
Фух. І це тільки ключові імена в історії електрики та енергетики!