Інтеркультурний путівник – Кременчук
21.11.19
Кременчук завжди був інтернаціональним містом. За часів генерал-губернаторства князя Потьомкіна тут був створений збройний завод, куди запросили майстрів із російського міста Тула. 1779 року до Кременчука прибули перші німецькі поселенці – 200 сімей. На вулиці Веселій (нинішня вулиця 1905 року) була німецька кірха й школа. На вулиці Халаменюка (колишня Гречівка) жили греки. Чимало поляків переїхало до Кременчука, і 1910 року тут збудували костел. 1915 року з’явилася албанська колонія біженців із Сербії – переважно кондитери.
У місті було декілька махоркових і одна тютюнова фабрика, що належали єврейським підприємцям. Нинішній завод “Кредмаш” заснований німцем Баутцем, шкіряний завод – німцем Оренштейном. Було садове товариство німця Бера, де вирощували 908 сортів фруктових дерев. Перша електростанція в Кременчуці збудована бельгійцями в 1899 році. А 1910 року бельгійці побудували “Водоканал”. Першим інженером вагонобудівних майстерень був німець Шепейх. Це були люди різних поглядів і віросповідань: лютерани, юдеї, православні, католики.
Першу спробу створити інтеркультурний путівник молодіжна організація «СТАН» здійснила 2017 року. Українські та іноземні студенти, а також молоді люди, які були змушені покину- ти окуповані території Донецької та Луганської областей, створили Інтеркультурний гід Івано- Франківськом. Він розповідає про культурне розмаїття міста голосами представників різних соціальних груп, що живуть у ньому.
2019 року, у серії інтеркультурних путівників Дрогобичем, Кременчуком, Лисичанськом і Мелітополем ми прагнемо проявити й показати різноманіття цих чотирьох міст.
