fbpx

Міста для жінок і чоловіків. Чому стать має значення, коли йдеться про вулиці

В одній вже класичній праці з урбаністики ― «Міста для людей» відомого данського архітектора Йена Ґела ― йдеться про те, яким мусить бути місто, щоб різні люди могли ним зручно й безпечно користуватися. Ґел стверджує: кожна група містян і містянок має свої потреби та проблеми. Вирішити їх можна лише поглянувши на ситуацію через призму цієї групи. В результаті цього підходу з’являється гендерна урбаністика ― погляд на місто з урахуванням різного способу життя жінок і чоловіків.

«Куфер» розповідає, як це працює в теорії ― і як цей підхід втілюється Івано-Франківську (і що ще треба зробити).

Який зв’язок між містом і статтю 

Останнє, про що хочеться думати під час снігопадів ― це про гендерні студії, тобто про вивчення статі в її соціальному вимірі. Та все ж сніг допомагає розповісти про те, як пов’язані місто та стать.

Карлскуґа ― невелике місто у Швеції. Ще в 2011 році на його управлінців натиснули активісти, які працюють з темою гендеру, і примусили переглянути запроваджені в місті політики й рішення.

Один з тамтешніх чиновників пожартував ― мовляв, нехай хоч у прибирання снігу не пхають носа. Цей жарт примусив замислитися: а чи не подивитися на прибирання снігу через гендерну призму?

Виявилося, що першими в місті розчищають проїжджі частини в центрі, відтак переходять до менших доріг, і лиш на завершення прибирання звертають увагу на тротуари. Власне, так само відбувається і в Україні. І це здається логічним.

Проте, як показують дослідження, пересування жінок і чоловіків містом відрізняється. Загалом жінки частіше пересуваються громадським транспортом або ж пішки, автомобілі водять переважно чоловіки. При цьому типовий маршрут чоловіка та жінки різниться. Чоловіки переважно курсують від дому до роботи й навпаки. Натомість маршрути жінок схожі на ланцюжок коротших дистанцій, де між «дім» і «робота» є місце «школі», «дитсадку», «лікарні», «магазину», «комунальним установам» й іншим пунктам. При цьому чим менші діти, тим більше таких пунктів у маршруті жінки. Такий спосіб пересування містом називається trip chaining.

Продовження матеріалу читайте ТУТ

Програма «Амбасадори розмаїття у Прикарпатті» реалізується Молодіжною організацією «СТАН» в рамках проєкту «СТАН Амбасадори розмаїття 2020: локалізація» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та в рамках проєкту «Амбасадори Розмаїття у Прикарпатті ― антикрихка підтримка вразливих груп та громадських активістів» через регрантингову схему підтримки Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за кошти Європейського Союзу в межах підтримки громадянського суспільства в регіоні.

В рамках цієї регрантингової схеми ФГС СхП підтримує проєкти своїх членів, які сприяють досягненню місії та цілей Форуму. Гранти доступні для громадських організацій з країн Східного Партнерства та ЄС. Ключові сфери підтримки є: демократія, права людини, економічна інтеграція, довкілля й енергетика, контакти між людьми, соціальна та трудова політика.