Із 7 по 10 квітня відбувся освітній семінар з підготовки культурних мапувальників міста – небайдужих мешканців, що готові отримати нові навички та застосувати власні знання задля культурного та економічного розвитку Мелітополя. Ініціатором процесу є відділ культури Мелітопольської міської ради Запорізької області, який залучив культурних новаторів з Івано-Франківська.

«Сьогодні на порядку денному в сфері культури Мелітополя стоїть питання стратегії розвитку культури. Нам потрібно відійти від радянської моделі управління галуззю, створити умови для поетапної інтеграції в європейський культурний простір. – зазначив начальник відділу культури Мелітопольської міської ради Михайло Семикін. – На першому етапі формування стратегії запланована оцінка наявних ресурсів за допомогою культурного картування. Особливістю такого моніторингу є те, що процес картування здійснюють самі городяни».

Відповідальним за проведення моніторингу та аналізу матеріальних і нематеріальних ресурсів міста є культурно-дослідницький відділ громадської організації «СТАН» (Івано-Франківськ). Вже незабаром буде створена культурна мапа міста, яка має визначити основні напрямки розвитку культурного середовища.

«Картування громади  – це реальні дії на користь всієї громади. – наголошує Ярослав Мінкін голова правління організації «СТАН» . – Перш за все  результатом картування стане об’єднане та більш ініціативне суспільство, що навчилося стратегічно мислити та структуровано висувати вимоги, здатне не лише критикувати, а й діяти».

Кожен мелітополець міг долучитися до створення мапи, заповнивши анкету он-лайн або у відділі культури Мелітопольської міської ради. З числа охочих взяти участь у проекті відібрали близько 50 ентузіастів різного віку, статі, роду занять. Відправною точкою для нових досліджень стали результати  культурного мапування  Мелітополя  у 2012 -2013 роках та соціологічні дослідження Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

«Попередні дослідження мають ґрунтовну базу і є дуже важливими для розуміння міста, а головне динаміки культурних процесів. Можливо, актуальність деяких вже втрачена, але саме завдяки їм ми можемо порівняти результати і відстежити тенденції», – говорить головний фасилітатор процесів картування Олеся Архипова.

Учасників семінару розділили на дві групи: ті, чия діяльність пов’язана з муніципальними закладами культури і ті, які частіше взаємодіють з недержавним культурним сектором. Спочатку заняття відбувались окремо – активістам запропонували провести пілотне дослідження у рамках своєї групи.  Згодом групи об’єднали. Майбутніх мапувальників навчили основам картування громади, обговорили ініціативи мелітопольців за попередні 10 років та ознайомили з деталями їх роботи на прикладі карти Івано-Франківська. Підчас семінару також відбувся інтерактивний захід «Жива бібліотека», в рамках якого городяни поспілкувалися з  представниками відділу культури Мелітопольської міської ради.

На завершальній стадії семінару, кожен з його учасників мав виконати індивідуальне завдання: провести картування у своїй локальній спільноті (приблизно 10 людей), а також інтерв’ю з членом «специфічної» спільноти (представником національних меншин, маргінальною особистістю, лідером думки). Таким чином, у дослідженні взяли участь понад 500 громадян. Мапувальники отримали широку вибірку думок, щодо культурного середовища міста представників різних соціальних груп.

«Ми очікуємо, що вдасться сформувати програмний документ, який стане поштовхом до реальних трансформацій у сфері культури. Вже бачимо напрямки, у яких має розвиватись культура Мелітополя. – розповідає креативний менеджер проекту, автор культурних мап Богдан Дубільовський. – Необхідно інтегрувати жителів міста в суспільне життя, популяризувати волонтерство серед молоді, покращувати, урізноманітнювати культурні послуги».

Серед важливих векторів діяльності експерти також виокремлюють стимулювання креативності громадян, яка є передумовою особистого й професіонального розвитку, інвестування у модернізацію закладів культури, сприяння співпраці між наукою та бізнесом.

Представники  культурно-дослідницького відділу організації «СТАН» під час свого перебування у Мелітополі  підготували «Моніторинговий звіт за результатами попереднього аналізу культурного життя міста Мелітополь» у якому  виклали основні думки, спостереження, ідеї, щодо покращення культурного середовища міста.

28 громадських активістів – культурні картувальники населених пунктів у  Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Львівській та Харківській областях – завітають до Мелітополя в рамках проекту «Містки громадської активності» на запрошення Відділу культури Мелітопольської міської ради.

Група картувальників аналізуватиме місто Мелітополь як приклад  співпраці влади, бізнесу та громадськості задля вирішення соціальних проблем мешканців та розвитку місцевої культури. У фокусі дослідників опиняться сім пілотних інституцій у державному, громадському та бізнесовому секторі, культурний потенціал спільнот, з якими ці інституції працюють. Координуватиме роботу групи експерт із культурного картування Ярослав Мінкін та культурно-дослідницький відділ громадської організації «Молодіжна організація «СТАН».

Нагадаємо, з 7 по 10 квітня відбувся освітній семінар із підготовки культурних картувальників Мелітополя, що ними стали самі городяни – представники різних статевовікових груп та роду занять. Оволодівши необхідними навичками, мелітопольські активісти  провели дослідження, на основі якого фахівці культурно-дослідницького відділу організації «СТАН» склали моніторинговий звіт, де виклали основні думки, спостереження, рекомендації щодо покращення культурного середовища міста.

Проект «Містки громадської активності» – дворічний  проект, орієнтований на сприяння демократичним перетворенням в Україні шляхом впровадження нових, а також підтримки вже існуючих активних громадських ініціатив з особливим акцентом на невеликих містах. Фінансується Європейським Союзом та впроваджується ГО «Центр культурного менеджменту» (Львів) у партнерстві з Українською бібліотечною асоціацією (Київ), Благодійним фондом «Помагаєм» (Дніпро) та Фондом розвитку інформаційного суспільства (Варшава).