70 документальних стрічок про права людини покажуть під час Міжнародного фестивалю Docudays UA

Дивитися фестивальні стрічки, брати участь у правозахисних дискусіях і майстер- класах відомих режисерів та режисерок зможуть не лише кияни, а й уся Україна. Цьогоріч 17 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться онлайн. Громадська організація “СТАН”, яка є багаторічним партнером фестивалю на Прикарпатті запрошує скористатися цією нагодою. Фестиваль пройде в мережі з 24 квітня до 3 травня. Усі фестивальні кінопокази та онлайн-трансляції будуть безкоштовними. 

Де відбуватимуться покази?  

Цьогоріч фестиваль презентує 70 документальних стрічок з різних куточків світу на платформі docuspace.org. Для перегляду документального кіно потрібно лише зареєструватися на сайті. Більшість фільмів будуть доступні на DOCUSPACE з 24 квітня по 10 травня. Винятком є стрічки національного конкурсу, які будуть доступні лише протягом доби з моменту їхньої прем’єри (детальніше про це читайте нижче). Деякі з фестивальних фільмів матимуть обмежену кількість переглядів. Інформація про це буде доступною на сторінці стрічки на DOCUSPACE. 

Тема фестивалю. 

17 Docudays UA присвячений темі дорослішання. У контексті державної політики організатори пропонують розібратись у правах дітей і послухати голос молодi в обговоренні суспільних питань. Про зростання та взаємини дітей із сучасним світом оповідає фільм-відкриття «Боги Моленбеку». Діти досліджують світ та ставлять йому засадничі запитання – про Бога та віру. Фільм є номінантом фінської кінопремії «Юссі», однієї з найстаріших у Європі, та призером багатьох міжнародних фестивалів. 

Які фільми можна буде переглянути? 

До національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА увійшли п’ять стрічок, що фіксують усе різноманіття української реальності: «Не хвилюйся, двері відчиняться» (реж. Оксана Карпович), «Будинок» (реж. Тетяна Кононенко, Матільда Местер), «Зарваниця» (реж. Роман Хімей і Ярема Малащук), «Земля блакитна, ніби апельсин» (реж. Ірина Цілик) та «War Note» (реж. Роман Любий). Усі вони є повнометражними дебютами. Разом з їхніми автор(к)ами можна спостерігати за повсякденням українських електричок, подорожуємо в часі в кінопоемі про Держпром, вирушаємо в паломництво до Зарваниці, знайомимось з родиною з Красногорівки у червоній зоні Донбасу, а через особисті відеозаписи українських солдат трохи більше дізнаємося про їхні будні. 

Стрічки DOCU/УКРАЇНА будуть доступними на docuspace.org за таким розкладом: 25.04, 18:00 – «Земля блакитна, ніби апельсин» 26.04, 18:00 – «Зарваниця» 27.04, 18:00 – «War Note» 

29.04, 18:00 – «Будинок» 1.05, 18:00 – «Не хвилюйся, двері відчиняться» * Фільм відкритий для перегляду протягом доби після зазначеної дати. 

У міжнародному конкурсі DOCU/СВІТ представлено 12 повнометражних фільмів, зокрема дві українські стрічки, які одночасно змагаються й у національному конкурсі. Це повнометражні дебюти Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» та Оксани Карпович «Не хвилюйся, двері відчиняться». Серед інших стрічок програми: «Заморожена надія» – футуристична історія про найменшу креоновану людину у світі; скандальна венесуельська «Причина» про тюремне самоврядування; французька «Чорна діра», що фіксує оповіді про власні реінкарнації у медитативному трансі; фінська стрічка «Віч-на-віч» про унікальні методи роботи місцевих пенітенціарних служб; румунське кіно «Колектів» про журналістське розслідування, що призвело до корупційного скандалу; американська «Межа», яка впритул наближає до політтехнологій праворадикалів із розпалювання ненависті. 

Конкурсна програма DOCU/КОРОТКО презентує 12 короткометражних стрічок хронометражем до 30 хв з усього світу: від Куби до Бельгії, від Франції до Південної Африки. Серед них три роботи від українських авторів та авторок: «Колообіг» (реж. Олексій Радинський), «Понеділок п’ятниці» (реж. Іванна Прокопчук), «зонґ» (реж. Еліас Парвулеско, Тета Цибульник, Світлана Потоцька). 

Поза конкурсом стрічки представлені у семи програмах: традиційних DOCU/ХІТИ, DOCU/АРТ, DOCU/ДІТИ та особливих, до яких належать: ретроспектива знаної французької режисерки Клер Сімон, програма документальних кіноесеїв «Вибачте. Зображення відсутнє», програма шотландського кіно «Знаходження: Шотландія у фокусі», центральна програма фестивалю TEEN SPIRIT. 

У шести стрічках TEEN SPIRIT молоді люди постають перед вічними питаннями про стосунки з батьками, особисте та професійне життя. «Аврора» розповідає історію розвитку талановитої 16- річної норвезької авторки та виконавиці пісень. Призер фестивалю «Санденс», фільм «Підборіддя» привідкриває завісу над життям інстаграмерів-інфлюенсерів в Америці. Фільм «Безсмертний» – це занурення в індустріальне місто на північному заході Росії, що розкриває механізми добровільного перетворення людей на ресурси держави. «Будда в Африці» дозволяє детально поглянути на те, як працює колоніалізм, а ідентичність молодої людини змінюється під тиском економічно могутніших держав. Стрічка «Панки» наголошує на важливості психотерапії в родинних стосунках: події фільму розгортаються на французькій фермі, куди батьки привозять своїх дітей-підлітків для «перевиховання». «У пошуках Єви» – фільм про експеримент героїні зі своєю тілесністю та сексуальністю, де переплітаються приватний досвід та політичний меседж. 

У програмі DOCU/ХІТИ глядачів і глядачок також очікують: оскарівський номінант – фільм Тамари Котевської та Любомира Стефанова «Медова земля», що оповідає про шкоду, якої може завдати експансія західних звичаїв. Емпатійне та ґрунтовне дослідження домашнього рабства «За кордоном». Призер Берлінале та Міжнародного фестивалю документального кіно Sheffield Doc/Fest «Опівнічний мандрівник» – історія біженця, який знімає смартфоном свою подорож у невідоме, сповнену ризику та небезпек. Крім цього, вперше в Україні – призер Венеційського кінофестивалю 2018 року, шедевр «Що ти робитимеш, коли світ у вогні?» метра гібридної документалістики Роберто Мінервіні – бентежні роздуми про расову ситуацію в Америці. 

Фільми цьогорічної програми DOCU/АРТ у той чи інший спосіб порушують питання роботи із пам’яттю. Так «Вінтопія» розповідає глядачу історію дбайливого збереження та осмислення донькою архіву відеозаписів батька, режисера Пітера Вінтоніка. «Наша машина часу» – фільм про творчу співпрацю, яка спонукає батька і сина переосмислити любов один до одного і власну смертність. А в білоруській стрічці «Чисте мистецтво» художник-абстракціоніст Захар Кудін, осмислюючи міську пам’ять, створює серію картин на вулицях міста. 

У програмі DOCU/ДІТИ чотири історії, де замість казкових супергероїв ми зустрічаємо звичайних дітей із різних куточків світу. Особливої уваги заслуговує «Ловець пашок» – нова стрічка Сімона Леренґа Вільмонта, режисера фільму «Віддалений гавкіт собак», який торік став улюбленцем студентського журі та був номінований на «Оскар». А також фільм «Анбесса», представлений в одній із конкурсних програм минулорічного Берлінського міжнародного кінофестивалю. Всі стрічки програми DOCU/ДІТИ озвучені українською мовою та рекомендовані для дітей віком 9+. 

Однією з програм Docudays UA-2020 є ретроспектива знаної французької режисерки Клер Сімон. Особливістю добірки є 10-серійний документальний фільм «Село». Документальний серіал розгортається навколо команди кінофестивалю у французькому селі Люсса. Ми бачимо, як серед виноградників і фруктових дерев народжується кооператив з онлайн-дистрибуції фільмів. Щовечора протягом фестивального тижня о 21:30 на головному сайті docudays.ua на глядачів та глядачок очікуватиме чергова серія «Села». 

Програма «Вибачте. Зображення відсутнє» виводить жанр документального есе із синефільського затінку на великі екрани. В ній зібрані документальні кіноесеї таких канонічних постатей, як Жан- Люк Ґодар, Аньєс Варда, Шанталь Акерман, Йонас Мекас, Томас Гайзе, і таких режисерів і режисерок, як Елфі Мікеш, Пітер Томпсон, Люсія Маргарита Бауер, чиї переконливі голоси мають поки малий резонанс. 

Ще одна позаконкурсна програма «Знаходження: Шотландія у фокусі» підготована у співпраці з членом журі конкурсу DOCU/СВІТ, незалежним куратором кінопрограм і культурним менеджером Хосе-Рамоном «Мон» Рівасом. Чільне місце у програмі займає поетична ретроспектива видатної режисерки незалежного авангардного кіно Шотландії Маргарет Тейт «Там, де я – це тут: 100 років Маргарет Тейт». 

Серед спецпоказів – стрічка «Вигорання» бельгійського режисера Жерома ле Мера. Протягом двох років він спостерігав за працівниками/-цями хірургічного відділення однієї з найбільших лікарень Парижа.