fbpx

“Кліматична криза робить трансформацію енергетики неминучою”, – Анна Богушенко, 24 роки, Київ. Спеціалістка відділу енергетики Центру екологічних ініціатив “Екодія”

“Кліматична криза робить трансформацію енергетики неминучою”, – Анна Богушенко, 24 роки, Київ. Спеціалістка відділу енергетики Центру екологічних ініціатив “Екодія”

Добрі справи потребують доброї комунікації. Тим більше, коли йдеться про такий масштабний та невідкладний процес, як реформа енергетичного сектору країни. Кожен крок на цьому шляху вимагає послідовної роз’яснювальної роботи з владою, бізнесом і суспільством в цілому. Анна Богушенко, фахівчиня відділу енергетики громадської організації “Центр екологічних ініціатив “Екодія”, займається дослідженням і популяризацією переходу до “зеленого струму” в Україні. Вона переконана, що долучитися до енергетичної трансформації сьогодні може кожен, незалежно від професійного “бекграунду”, адже роботи тут вистачить на всіх:

“У просуванні переходу на відновлювані джерела енергії треба пам’ятати, що ВДЕ – це не тільки про чисте та безпечне довкілля. Це й про добробут громад, їхнє здоров’я, енергетичну незалежність та сталий розвиток. Майже кожна розмова про реформу енергетичного сектору супроводжується питаннями про справедливе майбутнє для міст, що залежать від видобутку викопного палива та його використання, про економічну доцільність. Розвиток ВДЕ-генерації на місцях обов’язково мусить базуватися на принципах соціальної справедливості: гроші від виробництва енергії слід спрямовувати на розвиток громади, а не в кишені великого бізнесу. Відповідно, взяти участь в енергетичній трансформації здатні всі: потрібні інженери, програмісти, проєктні менеджери, маркетологи, активісти, що допомагатимуть у популяризації нових підходів до забезпечення енергетичних потреб суспільства”.

Професійна діяльність Анни Богушенко спрямована на підтримку переходу до відновлюваної енергетики, адвокацію розвитку децентралізованої генерації та реалізацію освітніх проєктів з ВДЕ. Для “Екодії”, як і для багатьох інших організацій, що опікуються збереженням довкілля, “озеленення” енергетичного сектору є пріоритетним завданням, бо саме викиди парникових газів в результаті використання викопного палива шкодять екології чи не найбільше. 

“Вплив людини на довкілля цікавив мене ще зі школи. – ділиться Богушенко, – Потім в університеті багато уваги приділялось кліматичній безпеці й відновлюваній енергетиці. Під час навчання я займалася створенням різних соціальних та екологічних проєктів, а під кінець магістратури потрапила до “Екодії”. Наукове дослідження зміни клімату для мене невіддільне від використання своїх знань заради пом’якшення наслідків кліматичної кризи. Адже енергетика – “античемпіонка” по викидах парникових газів, тому я вбачаю найбільшу ефективність роботи саме в цьому напрямку”.

Серед останніх проєктів, до яких була долучена Анна, варто назвати онлайн-курс про відновлювану енергетику “Зелене світло для Землі” на EdEra. Інтерактивна освітня програма створена для ознайомлення всіх охочих з тим, як пов’язані енергетика та клімат; що робить світ, аби “озеленити” енергетику; чи є вже країни або міста, які повністю перейшли на ВДЕ, а також, звісно, як йдуть справи з усім цим в Україні. Курс окремо акцентує увагу на “активістському чиннику”, даючи відповідь на питання, як кожен може взяти участь в енергетичній трансформації України.

Інша помітна ініціатива – дослідження “Україна після “зеленого” тарифу. Нові механізми підтримки відновлюваної енергетики”. Проєкт покликаний проаналізувати нові траєкторії розвитку ВДЕ в Україні, які прийшли на зміну відомому “зеленому тарифові”. В його аналітичних звітах описані такі інструменти регуляції енергетичного ринку, як “зелені” аукціони, net metering, прямі договори купівлі-продажу енергії, “зелені надбавки” та ін.

Окрім інтенсивної роботи в “Екодії”, Анна не полишає й академічну науку. Нині вона навчається в аспірантурі Одеського державного екологічного університету за кліматологічною спеціальністю.

“Зараз я досліджую тренди змін екстремальних кліматичних характеристик в Україні та їхнє прогнозування до середини сторіччя. Ці напрацювання можна використати для оцінки вразливості до кліматичних змін міст, зокрема – їхньої енергетичної безпеки. Громади та країна в цілому мають рухатися до енергонезалежності від імпорту вугілля, газу та урану. Слід підкреслити, що доцільність переходу на “зелені” технології доведена й економічно обгрунтована українськими науковцями з Інституту економіки та прогнозування НАН України у дослідженні “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”, яке було створене за підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні”.

Як і інші фахівчині української енергетичної сфери, Анна Богушенко звертає увагу на проблеми гендерної рівності у галузі, які, на жаль, ще далекі від вирішення. Йдеться не лише про звичні стереотипи, як-от “енергетика – не для дівчат”, але й про дискримінацію на робочому місці, ВУЗах та в профільних дискусіях. Разом з тим є й чимало приводів для оптимізму, адже з кожним роком представництво жінок і їхня суб’єктність зростає.

“Я та мої коліжанки стикалися з упередженим ставленням до присутності жінок в енергетичних темах. В той же час приємно бачити, що галузь тут не стоїть на місці. Наприклад, створюються жіночі простори для фахівчинь, які займаються дослідженням, адвокацією та освітою з гендерних питань. Зокрема – Жіночий енергетичний клуб, куди може вступити будь-яка робітниця цієї або ж дотичної галузі”.

На питання про професійну мету молода спеціалістка відповідає гаслом з Кліматичного маршу – акції на захист довкілля, яку традиційно ініціює “Екодія”: “А у мене мрія є – 100% ВДЕ!” Хочу жити в світі з чистим довкіллям і комфортним кліматом для всіх”. Для того, щоб ефективно рухатися до такої амбітної цілі і не “зійти з дистанції” на пів дорозі, Анна радить балансувати роботу, активізм і відпочинок у повсякденному житті. 

“Не забувайте приділяти час хобі, близьким та друзям, правильному харчуванню та спорту. Коли відчуваєте, що самопочуття от-от погіршиться, візьміть відпустку. Треба вчасно сповільнюватися та давати собі відпочити, щоб не “вигорати”, займаючись справді важливими для суспільства речами”.

Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ) та грантової ініціативи «Молода енергія», що реалізується Молодіжною організацією «СТАН». Погляди авторів не обов’язково відображають позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів. 

Фото з особистого архиву Анни Богушенко