Міжнародний проект “Faces of friendship – integration photo workshops” за допомогою медіа долав бар’єри в спілкуванні

З незабутніми враженнями та практичними навичками група учасників та учасниць польсько-українського проекту “Faces of friendship – integration photo workshops” повернулася з польського містечка Поронін в Україну.

Тиждень, який вони провели за кордоном, був наповнений інтерактивними заняттями, дискусіями та презентаціями. Крім цього, вони вчилися створювати репортажі. Серед учасників проекту були також підлітки з порушеннями слуху, тому всі охочі мали можливість вивчити абетку, свої імена та прізвища мовою жестів.

Одним із завдань майстерні, яке ставилося перед учасниками, було навчиться використовувати медійні технології так, щоб завдяки ним долати бар’єри в спілкуванні і зважати на те, що деякі меседжі є цінними незалежно від того, як вони висловлені: вербально чи невербально.

Як зізнаються учасники та учасниці, найбільшою несподіванкою для них було підняття в Татри. І наголошують, що відчуття та емоції, які вони пережили, і краєвиди, які побачили, назавжди залишаться у їх пам’яті. Також під час перебування у Польщі вони відвідали Закопане, Краків та Перемишль.

За словами співорганізаторки Софії Дземан, це був тиждень відкриттів, інтерактивів, неперевершених емоцій, насиченої програми та підтримки.

“Ми разом створили настільки класну атмосферу, що повертатися додому не хотілося. Уже, їдучи додому, ми всі спланували візити один до одного. Цей воркшоп змінив наше бачення та подарував таких прекрасних людей, без яких ми вже не усвідомлюємо свого життя!”, – розповідає Софія.

Освітньо-інтеграційну подорож влаштувала Молодіжна організація “СТАН” у співпраці з Fundacja Manufaktura Dobrych Pomysłow (Польща).

Відгуки від учасників та учасниць: 

Анастасія Кузнєцова м.Жмеринка

Тиждень вибухових емоцій, які нереально забути. Тиждень з  абсолютно різними людьми, яких з гордістю називаю друзями. Тиждень відкриттів, розваг, активностей. І все це про українсько-польський обмін “Faces of friendship “.

Для мене цей проект – ковток свіжого повітря у всіх його значеннях. Життя біля гір, підкорення вершин, безмежність природи. Усе це надихає та мотивує діяти, а найголовніше – діяти разом.

Хочу подякувати  організаторам Софії та Дмитру. Це люди, які постійно підбадьорювали та тримали в тонусі всіх учасників. Люди, які палають ідеями.

Ця інтеграція доводить, що мовного бар’єру не існує, якщо у вас одна мета.

Щаслива, що повертаючись в Україну, відчувала тепло, підтримку і  усвідомлювала, що є люди, які люблять і чекають на мене. А я безмежно люблю їх у відповідь. Дякую за можливість, стимул  та емоції. Далі-більше❤️

Володимир Чарушин м.Харків

Мене звуть Володимир Чарушин, я з нечуючих з Харкова. Хочу від усього серця висловити вдячність усім учасникам та  громадській організації “СТАН” за можливість бути разом у польсько-українському проекті “Faces of friendship-integration photo workshops”. Я дякую кожному з вас за те, що були поруч, за те що я не відчував себе самотнім, за те, що ви зруйнували стіну непорозуміння і що долучитися до вивчення української жестової мови, а я мав змогу отримати нові знання і радість від спілкування з вами! Дякую ще раз кожному з вас!

Анастасія Валентій 

Я людина, яка любить відкривати для себе щось нове, нових людей, нові можливості… І от тиждень тому мені пощастило взяти участь у незабутньому проекті українсько – польському обміні “Faces of friendship – integration photo workshops”. Раніше я брала участь у різних проектах, таборах і мала звідти багато друзів, проте коли я приїхала додому, я зрозуміла, що Faces of friendship – це не друзі, це одна велика родина! Я була нереально вражена, побачивши усю нашу українську команду. Це були люди, у яких по-справжньому світилися очі, які прагнули до нових відкриттів, які хотіли змінювати та змінюватися.

Я маю багато вражень від людей, проте, не менше мене вразила організація цього проекту. Кожного дня ми мали якісь воркшопи. Нас навчили мові жестів, навчали фотографії, спілкуванню з людьми, комунікації. Майже кожного дня ми  кудись їздили. Наприклад, на третій день проекту ми поїхали у Закопане, і навіть там ми мали завдання, яке ми повинні були презентувати. Кожного вечора ми збиралися усі разом і обговорювали, як пройшов день, що нам сподобалось, а що б ми хотіли змінити. І це завжди було так особливо, затишно, так по-сімейному тепло.

Особисто для мене цей проект став чимось особливим. Тут я знайшла нових друзів, знайшла сім’ю. Також я змінилася, змінилася всередині. 

Я можу сказати ще дуже багато про цей проект, проте скажу лише одну фразу: цей тиждень, ці люди назавжди залишаться у моєму серці! 

Я запрошую усіх, хто хоче змінюватися, взяти участь у цьому проекті. Обіцяю, що ви не пошкодуєте!

Марія Новікова м.Черкаси

Хочу  розповісти про мій неймовірний тижневий обмін у Польщі. З 23 до 31 липня учасники навчались фотографії, комунікаціям й мові жестів. Адже одна з найголовніших тем проекту  – позбавитись непорозуміння з нечуючими людьми.

Разом ми вивчали польську та навчали українській, підкорювали гірські вершини, танцювали полонез, куштували традиційну їжу та багато працювали у командах і спілкувались з місцевими жителями. А також побували у телевізійній студії у Кракові, де дізналися про роботу польського телебачення, анімації, побували у «режисерці» та навіть зняли свій власний сюжет (і я була дуже щаслива бути інтерв‘юверкою).

Цей обмін подарував мені багато нових друзів: польських і українських. І взагалі тиждень пролетів дуже швидко. Як і завжди, коли я активно навчаюсь чомусь новому.

Багато класного досвіду, багато нетворкінгу, комунікацій та культури.

Дякую!