
В рамках проекту “ Майстерня недитячої демократії” СТАН розпочинає серію інтерв’ю з активною молоддю, учасниками та учасницями майстерні. Нашою першою героїнею стала Альона Целухіна. Альона живе у Рубіжному, займається громадською діяльністю з 12 років і належить саме до тієї активної меншості, яка задає напрям руху у своїй спільноті.
-Розкажи, чим займаєшся, де вчишся?
– Я навчаюсь у Лисичанському педагогічному коледжі на вчителя праці і технології. З 12 років займаючись активізмом. Все починалося з волонтерства, а тепер я активістка Молодіжної організації “Мрії молоді”. Минулого року ми створили простір для дітей від 3 до 8 років, де вони можуть займатися з вчителями за невелику плату — 20 гривень за годину. Ці гроші йдуть на розвиток центру. У нас в центрі вже є лабіринт, де дітки можуть бігати, є все для пісочної анімації. Ще один наш проект спрямований на боротьбу з алкогольною та наркотичною залежністю. Фактично, це буде інформаційна кампанія. У місті є медичний університет. Тому ми плануємо залучати студентів і викладачів до інформаційних акцій. Зараз друкуємо зараз футболки і роздаткові матеріали.
-Що можеш сказати про своє місто? У Рубіжному є місця для молоді, щоб розважатись, щоб навчатись?
-У тому й справа, що нічого немає. Ми і ще одна організація, яка проводить схожі заходи. А так, крім кафе і ДК нічого немає. Тому я і подалася на Майстерню (не)дитячої демократії. Ще подалася на тренінг з написання проектів. Ми хочемо написати і реалізувати масштабний проект, хочемо зробити хоча б кілька хабів для молоді.
-Якщо не секрет звідки дізналась про наш проект?
-У мене мама тренер всеукраїнської програми “Демократична школа”. Вона постійно отримує розсилку з анонсами. Вона прислала мені анонс, я прочитала, і мені все дуже сподобалося. Що мене найбільше привабило? В анонсі було написано, що ми дізнаємось, як молодь може впливати на владу. І ми, дійсно, про це дізналися. Круто, що замість лекцій було живе спілкування з людьми. Кожен день ми відкривали для себе щось нове. Організатори за ці 4 дні 2 намагалися показати нам якомога більше.
– Які зустрічі, люди або місця вразили тебе?
-Дуже вразили дівчата з “Дубль N”, які вчаться лише в одинадцятому класі і реалізують такі складні масштабні проекти. Ще мене надихнув ресторан Urban Space 100. Знайшлися ж люди, які вклалися в цей проект, щоб зробити щось добре для свого міста!
–Як думаєш, досвід “Дубль N”або Urban Space застосовні в Рубіжному?
-Urban Space, думаю, поки навряд чи. А от досвід “Дубль N”, якщо постаратись, з хорошою командою можна застосувати.
-Як, до речі, склались відносини з учасниками та учасницями Майстерні (не)дитячої демократії?
– Зі всіма дуже добре. З багатьма досі підтримуємо контакт. Зараз з лисичанськими активно обговорюємо створення Молодіжної ради.
-Що мотивує тебе займатися активізмом?
-Мотивує один гарний вислів: якщо не я, то хто. Багато людей кажуть що їм це не треба. Але коли думаю про те, що я можу покращити щось у своєму місті це дуже надихає.
-Есть какие-то трудности с которыми приходится справляться
-Я часто їжджу на тренінги. Куратор говорить: “Коли ти вже вчитися будеш?” Завуч радить з моїми пропусками перейти на індивідуальне навчання. Є просто люди які підходять і кажуть: “Навіщо тобі це все?Тобі що більше всіх треба?”Я вже навчилася не звертати уваги, але на початку дуже сильно різало.
– А що можеш порадити своїм ровесникам які теж хочуть займатися громадською діяльністю?
-Щоб не боялись, діяли і пам’ятали: якщо не ми, то хто.
Проект реалізовує ГО “Молодіжна організація “СТАН” у рамках програми ЮНІСЕФ «Посилення життєстійкості та підвищення громадської активності підлітків і молоді у східній Україні», яка впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС).