“Тандему” вже понад 7 років. Чого чекати від міжнародної програми в майбутньому?

Як має розвиватись Tandem Ukraine, обговорили випускники й випускниці програми під час спільного ретріту в Карпатах. Триденне перебування українських культурних менеджер(ів/ок) у Хаті-Майстерні (с. Бабин, Івано-Франківська область) організувала “Молодіжна організація “СТАН”. Виїздний захід за участі представни(ків/ць) Європейського Культурного Фонду, Спілки MitOst (Берлін), а також представни(ків/ць) УНП ФГС СХП* став нагодою поговорити про особливості “Тандему” в Україні.

Спочатку  про “Тандем”

Програму Tandem започаткували Європейський культурний фонд та спілка MitOst в 2011 році. Від часу її створення понад 400 культурних організацій стали партнерами. Більше ніж 320 менеджер(ів/ок) культури з понад 160 міст у 35 країнах відкрили для себе можливості професійно зростати, завдяки “Тандему”. Програма діє не тільки в межах Євросоюзу, але і в Україні, Молдові, Росія, Білорусі, Туреччині. Її мета – через  культурну співпрацю посилювати громадянське суспільство в Європі та сусідніх регіонах.

Що робить “Тандем” унікальним? Насамперед те, що його учасни(ці/ки) не шукають партнерів заздалегідь.

– Учасники  їдуть і знаходять собі партнерів під час програми – це велика пригода! –запевняє проектна менеджерка Tandem Ukraine Ольга Коцька, – Я думаю, наша програма буде цікавою для людей і організацій, які готові поділитися досвідом. Але так само готові переглянути формат своєї роботи, подивитись, як працюють інші.

Співпраця двох або більше організацій в межах програми триває півтора року. За цей час їхні представни(ці/ки) з різних країн повинні втілити спільний культурний проект.

Випускни(ці/ки) програми відзначають: дуже важко спрогнозувати розвиток подій. Втім, програмний менеджер Європейського культурного фонду Філіп Дітахмаєр радить майбутнім аплікант(к)ам “не боятись стрибати у невідоме, а з хоробрістю відкривати новий простір для розвитку”.

Тандем в Україні

Ще трохи бекграунду: в 2011 році стартувала пілотна програма Tandem Ukraine – EU – Moldova. Україна та Молдова стали першими країнами, які не належали до Європейського Союзу, але на які поширювався “Тандем”.

Зокрема, до першої хвилі учасни(ків/ць), потрапив Ярослав Мінкін, представляючи Молодіжну організацію “СТАН”, яка тоді ще діяла у Луганську. Разом з польськими партнерами він створив комікс за романом Сергія Жадана “Ворошиловград” (колишня назва Луганська).

– Ми хотіли об’єднати Схід і Зіхід України. Шукали письменника, якого однаково люблять і там, і там, – говорить Ярослав Мінкін, – Таким письменником став Сергій Жадан. Ми сприймали Жадана не як сучасного письменника, а як єдиного претендента від України на Нобелівську премію в області літератури.Тоді Ворошиловград тоді ще не отримав стільки премій, це був свіжий роман.

Лідер організації “СТАН” розповідає, що завдяки Тандему вдалось провести у Луганську мистецький фестиваль Artdrome “… масштабу, що не проводили у Луганську ні до, ні після, з такими зірками альтернативної музики як “Хамерман знищує віруси” і “Кассиопея””. Я. Мінкін також зазначає, що теперішня співпраця “СТАНу” з польськими організаціями грунтується на зв’язках, набутих під час “Тандему”.

За понад 7 років існування Tandem Ukraine досвід міжнародного партнерства отримали десятки культурних менеджер(ів/ок), мит(ців/чинь), працівни(ків/ць) культури.

Засновник Першої херсонської кіношколи Устин Данчук  брав участь у програмі в 2017 році. Його проект “Дві країни – два режисери” передбачав українсько-італійський обмін режисер(к)ами-документаліст(к)ами. У процесі цього обміну вони мали створити 2 документальні фільми.

–  Єдине, чого ми не могли передбачити у своєму проекті, – каже Устин – конфлікту між нашим режисером і його італійськими партнерами. У якийсь момент вони не змогли порозумітись. І замість того, щоб десь більше допомогти італійській режисерці, українська сторона мусила сидіти на скайпі й гасити цей конфлікт.

Обидва фільми зрештою були відзняті, втім італійська команда на підставі своїх авторських прав заборонила показувати стрічку українського режисера, розповідає У. Данчук. Попри негативні наслідки проекту, випускник Tandem Ukraine сприймає ситуацію оптимістично як досвід, на якому можуть повчитися інші.

– Тим, хто піде нашими слідами, я б порадив серйозно обміркувати можливі ризики: подумати, що може піти не так і що ви будете робити з цим. Ще радив би пошукати партнерів, котрі працюють в інших жанрах, спробувати поєднати кіно з літературою, музикою або чимось іншим. Такі  проекти зможуть показати пластичність кінематографу жанру мистецтва.

Ольга Коцька спостерігає  деякі тенденції розвитку програми в Україні:

–  Мені здається, що після 2014, незважаючи на війну і політичну ситуацію в країні, рівень і динаміка проектів значно зросли.Ця ситуація мобілізувала громадський сектор.

Проектну менеджерку Tandem Ukraine дещо засмучує,що у третьому турі програми (2017 рік) не було жодного проекту від музею. Хоча у попередніх двох турах представни(ці/ки) музеїв брали участь безпосередньо, а не тільки допомагали учасни(кам/цям) у втіленні їхніх ініціатив. Організатор(к)и “Тандему” розраховують майбутньому мати більше аплікант(ів/ок) від муніципальних та державних інституцій.

Які перспективи чекають на Tandem Ukraine

Як залучати до програми більше інституцій? Чи може менторство від випускни(ків/ць) “Тандему” зміцнити співпрацю між українськими організаціями?  Ось, головні питання, на яких зосередились культурні менеджер(к)и під час ретріту в Хаті-Майстерні.

Серед ідей, що виникли в процесі обговорення, варто звернути увагу на ініціативу проводити Tandem (info) days. По всій Україні випускни(ці/ки) “Тандему” ділитимуться історіями про те, як втілювали проектів у межах програми, який досвід принесла міжнародна співпраця. Фестивалі, на думку ініціатор(ів/ок), мають подолати упередження деяких організацій, що “Тандем” не для них та зрештою, мотивувати майбутніх аплікант(ів/ок).

Інформування та підтримку українських культурних організацій планують здійснювати через менторство. Автор(к)и ідеї бачать у цьому можливість для ще більш тісної співпраці між організаціями на регіональному та національному рівні. Формат, у якому випускни(кі/ки) програми будуть надавати допомогу інституціям та організаціям з меншим досвідом, ще на стадії розробки.

Програмний менеджер ЄКФ Філіп Дітахмаєр відзначає готовність до діалогу з боку випускни(ків/ць):

–  Що мені сподобалось найбільше, так це активна участь випускників проекту в розробленні рішень. Зараз ми маємо той рівень довіри, на який ми не могли і сподіватись сім-десять років тому. Це великий крок вперед порівняно з 2008-2009 роками. Можливо, саме Тандем сприяє розбудові довіри між європейськими інституціями та культурним сектором України.

Українські та міжнародні культурні менеджер(к)и налаштовані позитивно щодо майбутнього розвитку програми. Довіра між європейськими інституціями та українськими діяч(к)ами культури, про яку говорить Ф. Дітахмаєр, їхні спільні дії, дозволяють сподіватись на подальше зміцнення міжнародного, національного та регіонального партнерства.