Молодіжна організація «СТАН» презентувала перший в Україні віртуальний музей, присвячений життю міста у 2004-2013 роках.

Координатор проекту Luhansk’s Art&Facts Ярослав Мінкін розповідає, що ідея виникла, коли учасники «СТАНу» усвідомили, що після переїзду майже не залишилося копій їхніх творчих напрацювань. «Ми зрозуміли, що нам нічого показати. Все, про що ми розповідаємо, все, що було до початку війни, перетворюється на міф». Так деякі речі, які здавалися буденними, несподівано стали ледь не єдиним доказом того, що відбувалося у Луганську у 2004-2013 роки, пише газета День.

За словами Костянтина Скоркіна, одного з лідерів «СТАНу», музей є своєрідним підбиттям підсумків цього десятиліття. Він демонструє відвідувачам нереалізовану альтернативу – культурні й громадські ініціативи Донбасу, які уособлювали демократичний європейський шлях і були насильно перервані з початком конфлікту. На думку активіста, заперечувати цей досвід непродуктивно. Краще зберегти цю пам’ять і зробити висновки, щоб сформувати ґрунт для майбутніх реформаторів Донбасу.
Завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні та інших німецьких організацій ініціативна група змогла залучити не тільки кошти, а й тамтешніх музейників та фахівців із цифрових технологій. Кураторка проекту Яна Браун зазначила, що ризик втрати цінних документів та експонатів підштовхує фахівців до оцифроки даних. Діджиталізація має кілька беззаперечних плюсів, наприклад, можливість реконструкції та різних режимів доступу. Крім того, оцифровка дозволяє заново відкрити світу документи, які тривалий час були поховані в архівах.